«Праця не тільки там, де людина сіє хліб або садить дерево. Найбільш тонка, найбільш складна праця, коли людина приходить до людини, бачить у її очах, читає «поміж рядків» її поклик про допомогу. Ця праця є вищою мірою людського духу»
Саме такі рядки В. О. Сухомлинського хотілось би присвятити нашим меценатам, Стечишинам Аллі Василівні та Андрію Володимировичу. Це люди, які відклавши безліч турбот та проблем, прийшли на допомогу нашій школі і своєю працею, доброчинністю допомогли зробити класні кімнати для учнів початкових класів привітними та гостинними.
Світло, тепло і затишок шкільного дому – це одна з передумов якісного навчання.
Адже ми всі розуміємо, що не тільки компетентні педагоги та сучасне обладнання створюють сприятливі умови для якісної освіти в сучасних школах, а є також необхідність забезпечення комфортних умов перебування учасників навчально-виховного процесу у стінах школи.
Кожен з нас покликаний творити добро, бути милосердними одне до одного, любити і цінувати життя, але люди розуміють життя по-різному. Одні живуть для себе в багатстві, в розвагах, а другі творять добро і залишають гарний слід та пам’ять на багато років, а може, й століть.
Допоки найменші школярі Теребовлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 відпочивали на канікулах, набиралися сил і підростали, невтомно працювала бригада майстрів у складі: Мазура Дмитра, Труби Володимира, Пігеля Віктора, Бобенка Михайла, Радахевича Володимира, Масника Юрія під постійним керівництвом Алли Василівни.
Сьогодні я із упевненістю можу сказати:
на учнів початкової школи чекають світлі, затишні кабінети із красивим дизайном і сучасними білими пластиковими дверима, просторий коридор із доріжкою-вишиванкою.
Низький уклін Вам, шановні добродії, від педагогічного і батьківського колективу Теребовлянської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 за те, що проблеми навчання наших школярів не залишилися байдужими для Вас, що Ваше милосердя, порядність, дозволили Вам зробити такий великий добродійний внесок у справу навчання наших учнів. Хай Господь сторицею віддячить за Ваше розуміння, підтримку і за частку душі, подаровану нашим дітям.