Оберіть категорію:


1950-1959 р.
1960-1969 р.
1970-1979 р.
1980-1989 р.
1990-1999 р.
2000-2009 р.
2010-2020 р.

Всі публікації


Теребовлянська ЗОШ І-ІІІ ст. №2

TEREBOVLYA І-ІІІ DEGREE GENERAL SECONDARY SCHOOL No 2

Неділя, 17.12.2017

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Реєстрація | Вхід

Спогади випускників
1980-1989 р.

Спогади випускників » 1980-1989 р.

Сергій Туревич, випускник 1988 року

Про школу можу розказувати довго і з великим задоволенням.

Чого лише були варті наші поїздки “на буряки” та “на огірки”. Особливо, сапання огірків. Ми, в основній масі, діти асфальту, не дуже переймались якістю роботи і рубали ті огірки під корінь сапами, які були більші за нас, а тоді втикали зрубане в землю.

Бідні «совєтські» колгоспи! Які вони мали збитки від нашої сільськогосподарської діяльності!

Спостерігали за нами та не давали розгулятися нам на повну наш класний керівник Ганна Яківна Оніщук та вчитель креслення і трудового навчання Кузів Богдан Михайлович.

<STRONG>Сергій Туревич</STRONG>,<BR>випускник <STRONG>1988 року</STRONG>
Сергій Туревич,
випускник 1988 року

Сергій Туревич,
випускник 1988 року

Із особливим захопленням згадую уроки географії Кіржнера Григорія Петровича. Він був повновладний господар географічного кабінету, володар Указки. Відсутність карти на уроці – це жахливий промах чергового по класу, який суворо наказувався.

Григорія Петровича не цікавили розділи в підручнику, він казав (рос.): «Туревич! По глазам вижу, что домашнее задание выучил, но меня это не интересует. Этот учебник вы должны знать наизусть, меня интересуют дополнительные знания по предмету. Вот Вам указка. Совершите кругосветное путешествие, как капитан морского судна, называя все проливы, моря и порты захода и учитывая океанские течения: из острова Сахалин через пролив Лаперуза вдоль побережья Китая с остановкой в порту Сингапура, далее через Индийский океан в Южную Африку, затем через Атлантический океан, минуя острова Барбадос и Гренаду через Панамский канал вернитесь в порт Сахалина». Це була пригода і навчання.

Сергій Туревич. Комсорг школи.
Сергій Туревич. Комсорг школи.

Сергій Туревич.
Комсорг школи.

Подорожувати світом стало нашою з дружиною пристрастю. Даний маршрут, який я пройшов біля дошки майже з повною точністю ми відтворили в реальному житті і мені шкода, що я не можу поділитись своїми враженнями з Григорієм Петровичем від країн, де ми побували і яких на сьогоднішній день вже майже 30 у моїй скарбниці.

Взагалі, клас в нас був сильний і у фізичному, і в академічному плані. В 1988 році під керівництвом Мадараша Івана Миколайовича ми здобули історичну перемогу над школою №1 у фіналі районного Чемпіонату з гандболу. Перемоги на спортивній арені над школою №1, на моїй пам’яті, не було до того часу. Це був наш тріумф.

Хочу згадати також Туманова Юрія Івановича, який був завучем, вчителем математики і секретарем партійної організації школи. А мене обрали комсоргом школи в 9 класі і в моїй голові були реформи, свобода і бунт. Це був конфлікт цивілізацій та ідеологій. І це були справжні чесні вибори, бо мене було обрано всупереч рекомендаціям Юрія Івановича. Незважаючи на це, ніколи наші ідеологічні розбіжності не впливали на мої оцінки. Юрій Іванович час від часу влаштовував, так би мовити, суспільні слухання з нашим класом на своїх уроках, відставивши в сторону логарифмічні рівняння. Він завжди робив наголос на необхідності самоосвіти, читання, підкреслював, що саме книга робить нас особистостями.

Людмила Петрівна Денисова прийшла в школу в 1986 році, це був мій 9 клас. Напевно, ми додали Людмилі Петрівні клопоту своїм бунтарством. В першій чверті я абсолютно заслужено отримав єдиний за 10 років в табелі “трояк”, і це мене завело в правильному напрямку, бо уже в другій, третій і четвертій чверті я мав “п’ятірку” і за рік отримав також “п’ятірку”. Це ще раз свідчить про те, що наші вчителі оцінювали виключно наші знання, а не наші характери.

А Ольга Романівна Пасічник мене одного разу врятувала на іспиті з української мови та літератури. Це був екзамен у 8 класі. Треба визнати – саме до цього екзамену підготовка в мене була трохи сирувата, я й сам відчував, що до “п’ятірки” не дотягну, якщо будуть додаткові запитання. За виразом обличчя Ганни Яківни, яка також була в екзаменаційній комісії, я бачив, що вона, вже готувалась поставити мені ці питання. Але втрутилась Ольга Романівна і сказала: «Ну, Ганна Яківна, думаю, що тут “п’ятірка”, немає потреби в додаткових запитаннях». Подумки я перехрестився...

І звичайно ж моя перша вчителька, Марія Зіновіївна Онишко – добра, терпляча, чуйна і толерантна – не лише вчитель, але і вихователь. Пам’ятаю, як після зимових канікул Марія Зіновіївна задала нам провокаційне питання: «Хто скільки наколядував?». Тоді це було заборонено і у батьків могли бути проблеми на роботі. Я був дуже гордий, що того Різдва наколядував 13 «совєтських» рублів(!), в той час, коли шкільний обід коштував 30 копійок, і звичайно ж я похвалився перед всім класом. Єдине, що Марія Зіновіївна зробила тоді – це порадила при зустрічі моїй мамі, щоб пояснили мені, що не можна бути настільки відвертим у таких чуттєвих речах. Справжня перша вчителька, така, якою вона може бути в принципі.

З нетерпінням я завжди чекав уроки хімії від Давид Івани Федорівни, цей предмет для мене був настільки логічний і простий саме завдяки її подачі.

Не тільки я, але й про мене деякі вчителі могли би розказати... Тетяна Йосипівна Медвідь – наш строгий вчитель фізики. Темного зимового ранку першим уроком була фізика і під час того, як Тетяна Йосипівна подавала нову тему, я... заснув. Тетяна Йосипівна побачила і сказала на весь клас: «Туревича не будіть».... Регіт класу і лікоть Пашки Хомцова вернули мене в реальність і з переляку я встав, і почав доповідати домашнє завдання. Тетяна Йосипівна не перебивала, уважно вислухала, подивилась поверх окулярів і сказала (рос.): «Туревич, молодец, подготовился, садись. А мы на чем с вами остановились?»... і продовжила нову тему.

Після чергового вибуху реготу в класі до мене дійшло, що трапилось, мені було соромно і я думав, що моя фізика на цьому закінчилась. Але ще раз і ще раз хочу підкреслити, що наші вчителі – це професіонали високого рівня, і ніколи не мали упереджень – лише знання були об’єктом оцінки.

Після цього випадку до фізики я готувався із потрійним завзяттям. Зараз, гортаючи шкільні фотографії і згадуючи ті роки, мене вражає наскільки Тетяна Йосипівна схожа манерами, зачіскою, вбранням і залізним характером на легендарну Маргарет Тетчер. Справжня наша “Залізна Леді”.

Завдяки Орисі Михайлівні Куц будь-які написання творів (вступних, випускних), доповідей на конференціях – це для мене приємний і легкий творчий процес.

За час мого навчання школа була під керівництвом двох харизматичних лідерів: Тетяни Йосипівни Медвідь та Михайла Володимировича Пасіки. Вони, як добрі садівники, ростили цю лозу – нашу школу, яка завжди плодоносила видатними, інтелектуальними і сильними людьми. Ми вільно зростали і розвивались в тій комфортній атмосфері, яку вони нам створювали.

Хочу привітати всіх моїх вчителів, всіх теперішніх вчителів, тих, хто досі працює і тих, хто вже на пенсії з ювілеєм нашої школи, нашої марки, нашого справжнього бренду – найкращої школи в Теребовлі і однієї з кращих шкіл України – Теребовлянської Школи №2.


Сергій Туревич, випускник 1988 року,
MBA (University of East London), ADIT (Advanced Diploma in International Taxation), співвласник і директор компанії Regico Finance Management Limited, Лондон, Велика Британія


Матеріали, пов'язані із спогадами про школу цих років:

Фотоальбоми:

Сторінки сайту:


Категорія: 1980-1989 р. | Додав: bogdankl (26.02.2016)
Переглядів: 332 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Прозорість інформації...


Форма входу

Пошук на сайті

Нове на сайті

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0