Оберіть категорію:


1950-1959 р.
1960-1969 р.
1970-1979 р.
1980-1989 р.
1990-1999 р.
2000-2009 р.
2010-2020 р.

Всі публікації


Теребовлянська ЗОШ І-ІІІ ст. №2

TEREBOVLYA І-ІІІ DEGREE GENERAL SECONDARY SCHOOL No 2

Неділя, 17.12.2017

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Реєстрація | Вхід

Спогади випускників
1980-1989 р.

Спогади випускників » 1980-1989 р.

Валентин Франчук, випускник 1983 року

Мої перші кроки у стінах рідної школи відбулись у далекому 1973 році. В той час Теребовлянська СШ № 2 розташовувалась у центрі міста, навпроти тодішнього центрального універмагу. Близько двох десятків першачків прийшли до Клари Семенівни Бельмус, однієї з кращих вчителів початкових класів району.

Саме вона відкрила для нас світ знань, навчила письму та читанню, привила почуття колективізму та товариськості, що ми зберегли протягом усіх шкільних років.

У четвертому класі нашим класним керівником стала Шевчук Зінаїда Михайлівна, високопрофесійний і талановитий педагог,

<STRONG>Валентин Франчук</STRONG>,<BR>випускник <STRONG>1983 року</STRONG>
Валентин Франчук,
випускник 1983 року

Валентин Франчук, випускник 1983 року

прекрасна і чуйна людина. Викладаючи російську мову та літературу (адже школа в ті роки була російськомовною), вона не сприймала шаблонів і проводила заняття яскраво, у вигляді диспутів, розмірковувань. Кожний з нас висловлював свою думку стосовно того чи іншого літературного персонажу, вчився мати власну позицію. Завдяки їй ми багато читали, адже кожного року отримували значний за обсягом перелік класики, що з задоволенням перечитували. Нас, учнів, знали усі бібліотекарі міста. Ми вільно писали твори на різні теми і учнівського зошита нерідко було замало. Тому, для багатьох моїх ровесників теперішні лічені речення твору для ЗНО, не можуть не викликати іронії. Пригадую її уроки з граматики: ми знали всі правила і виключення, більшість з яких пам’ятаємо до сьогодні. Низький уклін, Вам, шановна Зінаїдо Михайлівно, шкодую, що Вас з нами вже ніколи не буде.

Директором нашої школи була Тетяна Йосипівна Медвідь. Вона глибоко знала свою дисципліну – фізику, завжди бездоганно виглядала, була вимогливою, переживала за школу і за нас. Школа у ті часі, завдяки їй та учительському колективу, не зважаючи на малочисельність класів, була кращою, а наші учні регулярно ставали переможцями районних та обласних предметних олімпіад, а нерідко і республіканських.

Завучем школи був Григорій Петрович Кіржнер, який викладав географію. Це був педагог з великої літери, вимогливий і суворий. Ми не знали тоді про мультимедійні засоби, але на його уроках вони були б не потрібні, тому що кольорові навчальні таблиці, завжди різні до кожної теми, займали площу всіх стін у класі. Він викликав до дошки, вказував указкою на певну точку земної кулі і ми повинні були точно визначити її координати, розповісти про загальні особливості географічної зони в цій частині світу, надати повну кліматичну характеристику, будову ґрунтів, стан рослинного світу тощо. Він рідко підвищував голос, але на його уроках панувала залізна дисципліна. Його учні не припускали й гадки, що можна не вивчити домашнє завдання.

Іванна Федорівна Давид, вчитель біології і хімії, досконало знала свій предмет, завжди творчо проводила уроки. ЇЇ кабінет був наче зоологічний музей з великою кількістю унікальних експонатів. На її уроках хімії ми завжди проводили досліди, ставили хімічні реакції, розв’язували складні задачі і знали про кожний елемент таблиці Мендєлєєва, основні сполуки, які з них утворюються та як вони взаємодіють. Багато в чому, завдяки саме цьому вчителю, і сформувався мій подальший життєвий вибір.

Щиро завдячую Анні Яківні Онищук, яка викладала у нас англійську мову. Тоді не було інтернету з програмами самоосвіти чи навчальних книг з оксфордського університету. Було лише вчительське слово та скупий за змістом чорно-білий підручник без жодного малюнка. Однак, вона зуміла привити потяг до знання іноземної мови, надати своїм учням такий словниковий запис, що в подальшому, в інституті, вони нічим не поступались випускникам зіркових спеціалізованих шкіл. А сьогодні її учні читають наукові лекції на англійській мові для аудиторії іноземних студентів. До тепер зберігаю свій шкільний словничок, скомпонований Анною Яківною.

Вчителем історії у нас була Карпова Валентина Олексіївна, ветеран праці, відмінний педагог, добра і щира людина. Завдяки її мудрості ми знали і стародавню і всесвітню історії, пам’ятали не тільки дати відомих подій, а саме головне, знали чому саме і як ці події відбулись, які глибинні історичні процеси їх обумовлювали.

Галинська Катерина Миколаївна викладала алгебру і геометрію. Вона володіла надзвичайно гострим, аналітичним розумом. Була вимогливою і не допускала неуцтва. Завдяки їй, сьогодні без надзвичайних зусиль можу розв’язати більшість завдань з математики того ж ЗНО, тому що на її уроках ми вчились. Для того, що б знати на все життя.

Випуск 1983 року
Випуск 1983 року

Випуск 1983 року

Тетяна Семенівна Приступа була вчителем української мови і літератури. Це була дуже добра людина. Вона відкрила для нас багатий світ класичної української літератури.

В старших класах до нас у школу прийшов молодий вчитель новітньої історії Пасіка Михайло Володимирович – старанна та непересічна людина. Нерідко згадую його уроки, на яких ми вчились виступати з трибуни, жваво могли обговорити все,

особливо – геополітичні проблеми тодішнього світу.

Юрій Іванович Туманов – надзвичайно талановита і ерудована особистість. На його уроках астрономії ми могли взнати не тільки кутову швидкість планет, а і цікавинки з розділу захоплюючої фізики.

Великі слова вдячності Мадарашу Івану Миколайовичу – прекрасній людині, відданій своїй професії. Йому доводилось з півтора десятка старшокласників кожний рік набирати учнівську команду на міжшкільні спортивні олімпіади. Нам було непросто складати конкуренцію першій школі чи великим школам району, але ми завжди намагались не підвести нашого наставника. Іван Миколайович викладав крім фізичного виховання ще і військову підготовку і так виконував стройові прийоми чи розбирав автомат, що кадровим військовим не зайвим було би повчитись.

Згадуючи своїх вчителів, висловлюю слова глибокої шани та подяки за їх професіоналізм, самовідданість справі, мудрість та терпимість. За те, що надали своїм учням відмінні знання, достатні для навчання у кращих вищих навчальних закладах країни. Завдячую своїй рідній школі, її блискучому педагогічному колективу за те, що надали путівку у доросле життя. Дякую за те, що навчили не щукати легких шляхів, а наполегливо працювати та йти вперед.

Тож бажаю своїй альма матер і далі залишатись кращою, продовжувати творити добро у юних душах.

Педагогічному колективу – добробуту, злагоди і благополуччя, гідно продовжувати традиції, закладені важкою і жертовною працею старшого учительського покоління.


З великою повагою,
Валентин Франчук, випускник Теребовлянської СШ № 2 1983 року,
канд. мед наук., доцент, завідувач курсу судової медицини Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.


Матеріали, пов'язані із спогадами про школу цих років:

Фотоальбоми:

Сторінки сайту:


Категорія: 1980-1989 р. | Додав: bogdankl (01.01.2016)
Переглядів: 296 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Прозорість інформації...


Форма входу

Пошук на сайті

Нове на сайті

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0