|
Дуже швидко пливе час. За далекими порогами юності залишилася рідна школа. У кожного з нас свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої болі і тривоги, радощі і успіхи.
Кожен із нас знайшов своє місце у житті, але у кожного із нас бентежно стукає серце при згадці про шкільні роки, які літами пливуть від нас у вічність.
Повертаюсь у ті незабутні роки юності, які залишилися в пам'яті, як перше кохання, перші світанки, перше написане слово, перші успіхи й невдачі, хочеться пройти шкільними коридорами, посидіти за своєю партою, зустрітися з колишніми однокласниками та вчителями. Але... |
Нажаль фото відсутнє
|
Куц Оксана,
випускниця 1992 року
|
|
