«Останній дзвоник» це символ закінчення навчання, це веселе і сумне свято одночасно.
Начебто зовсім недавно ви боязко і невпевнено увійшли в 1-й клас і у Вас все було попереду: перша вчителька, перший дзвінок, перше прочитане слово, перші радощі і засмучення.
А тепер дзвенить Останній дзвоник і йдуть у минуле довгоочікувані дзвінки на перерви,
щоденники успішності, кнопки на стільці сусіда і т.д.
Як стрічка кіно, закінчилися безтурботні шкільні роки, які подарували нам багато хорошого, що зробили нас розумнішими.
Весна у літо переходить плавно
І світ навколо радісно цвіте.
Здається в перший клас ішли недавно,
Та відпливло дитинство золоте.
Кудись туди, де проживає казка,
Де розмовляють квіти і трава.
Де зігріває сонечкова ласка
І радість та любов — така жива.
І ось з шкільного рідного порогу
Для нас останній дзвоник продзвенить.
Й покличе юність у складну дорогу
І це в житті залишиться, як мить.
Мить дивовижна і така щаслива,
Де стільки сонця й радості було!
Шкільне дитинство й юність — справжнє диво!,
Що з дзвоником у вічність відійшло.
О добра доле! Дай могутні крила,
Ми помандруємо у світле майбуття,
Де наших мрій червонії вітрила
І нас чекає справжнє відкриття.
