Не можна про це сказати,
Мовляв, це було вже давно.
Перед очима батько-мати,
І Україна, і Дніпро.
Не можна ні про що мовчати,
Горить тривогою чоло.
Ці вірші — роздуми і факти,
Це все було, було, було...
26 квітня 2014 – 28 років Чорнобильської катастрофи, найбільшої в історії аварії на атомній електростанції. Аварія, що сталася в 1986 року, залишається найдраматичнішою та найважчою за своїми наслідками катастрофою в сучасній історії.
…Страшні наслідки Чорнобильської трагедії: смерті, хвороби, безлюдна пустеля навколо станції. 26 квітня – День національної жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати.
Лише пам'ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров'я та життя.
Пам'ять – це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам'яті, що не даватимуть забути про трагедію.
22 та 23 квітня 2014 року вчитель фізики Климчук Анна Юріївна провела годину-реквієм, присвячену Чорнобильській трагедії. На цьому уроці учні переглянули презентацію «Чорнобиль: сторінками історії», уривки багатьох відеофільмів, які проілюстрували саму аварію, її ліквідацію, евакуацію людей із зони ураження, проблеми побудови саркофага, способи захисту
від радіації і, навіть, рецепти зеленої аптеки, які зменшують вплив радіаційного фону.
Безперечно, життя іде вперед. Але чорнобильські дзвони не замовкають. Вони невпинно нагадують про те, що не можна ставити крапку на українській трагедії, яка набула світового масштабу. Ми більше не маємо права на помилку! І поки існує життя, ми не повинні втрачати пильність, аби його не зруйнувати, аби не знищити, бо дім наш один, спільний для всіх – планета Земля.
